Нє ну хороша книжка. Як коли дивишся напружений серіал до 4 ранку: наче й швидкий дофамін (бо крім адреналіну там ніякої цінності), але ж цікаво, куди воно все приведе і скільки героїв виживуть ) 

Місцями я в неї прям залипала: так сильно там все несеться. 

Тут у нас **вайбовий 1976 рік.** Подружня пара їде по Канаді в домі на колесах, щоб потусить на Олімпійських іграх. Підбирають молодих автостопників, схожих на хіппі. Вирішують разом переночувати в лісовому кемпінгу, вечеряють. Аж тут раптово дізнаються, що ці автостопники в розшуку за вбивство. 

А далі, як ви розумієте, буде йохохо і бамбалейо: **трилер з домішком road movie** і соціальною компонентою: небезпеки, трохи стрілянини, страшно, стрьомно, дуже спекотно, небезпечно і з усіма можливими гачками, які мотивують читати далі. 

Книжка вийшла в оригіналі минулого року, але написана як ніби років 15 тому - коли ще не було прийнято видавати по простенькому трилеру щороку, забивши на атмосферу та прописування героїв. Тут атмосфера ще й яка: місцями ти прям лежиш посеред ночі в темному трейлері в лісі з озброєними чуваками і стрьомно зайвий раз дихнути. 

Аби ще коректору заплатили побільше грошів, щоб він почистив приблизно 50-70 одруківок по всій книжці, було б краще. 

**"Автостоперів" Чеві Стівенс** я взяла тупо через назву, бо сама маю десь до 50 тисяч км автостопного досвіду. Після такої книжки нікого підбирать на трасі канєшно не захочеться, але й культура ця, здається, вже загнулася ~~(бо всі стали багаті і мають гроші на нормальний транспорт)~~. Книжка мене затягнула і розважила, як на свій жанр - дуже да. 

[#непозбувний_відгук](?q=%23%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%83%D0%BA)