Соромно зізнатися, але зранку дитині перепав двогодинний мультик, бо мені терміново треба було дізнатися, що тут буде з зомбями далі. Поки не дочитала - не попустило  

**"Побачення після кінця світу"** - це щось міжжанрове: наче й ромком, але тут кровіща, стрілянина, гниль, кусачі, палії, смерті та апокаліпсис. Трохи дурнувато, але ж як затягує! 

Ситуація наступна. Прибабаханий батько все дитинство доньки змушує її укріплювати будинок для майбутнього кінця світу: обмотувати паркан колючим дротом, рити траншеї, оце от все. В її школі з цього всі ржуть. А один однокласник рже найбільше, і дівчина вирішує, що в разі чого, цього згодовуєм зомбям першим. 

І ось через 10+ років кінець світу реально настає. Її батько рятує кількох людей, серед них - оцей її однокласник, який встиг обрости м'язами та двометровим зростом. І, звісно ж, чисто випадково їх селять в одній кімнаті цього укріпленого будинку  І він її ще й починає тренувати, як битися з зомбями. 

Далі, в принципі, можна здогадатися, що буде. Але там не тільки повільний перехід між ворогами та коханцями, а й оце життя групки людей на обмеженій території, яку періодично атакують всякі неприємні тіпи з бажанням зробити кусь. 

Місцями мої очі закочувалися, як у тих самих зомбів, але це було весело, і хімії цій книжці теж не бракує. А в кінці ще й трохи драми досипали. 

Коротше, моя дитина задоволена і хоче, щоб мамі траплялося більше таких дурнувато-відпочивальних книжок, які дозволять їй майже безлімітно надивитися мультиків суботнім ранком 

[#непозбувний_відгук](?q=%23%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%83%D0%BA)