З назви й обкладинки мені чомусь здавалося, що **"У Марго фінансові проблеми" Руфі Торп** - це весела іронічна історія. А по факту - взагалі нє. По суті, 19-річна жінка опиняється у складній ситуації в оточенні мудаків та мудачок і намагається якось з цього вибратися, вимушено заробляючи на OnlyFans.

І хоч написано це максимально легко (читається за кілька годин), але тема й сюжет дисонують з цією легкістю. 

Студентка народжує від мудака-професора і опиняється без грошей, перспектив, роботи, освіти, підтримки рідних, з кричащим немовлям, незадоволеними сусідками і зламаним життям. 

Загалом це життєствердна історія, тому не занурює в морок, бо **у авторки очевидно була мета показати, що з будь-якої жопи можна вибратися.** Але ну. Дуже хочеться кричать на персонажів - чого ж вони такі мудацькі, і чому це водночас настільки життєво. 

**Тут багато незвично поданих моральних дилем та викликів: **

- чи ок взагалі продавати свої еротичні фото та за гроші роздивлятися пеніси й порівнювати їх з покемонами (). Чи має бути ця робота соціально засудженою? А якщо інших варіантів у жінки немає? Однозначної відповіді в книжці немає, але є велике поле для роздумів. 

- робота з наркозалежними і в яке замкнене коло вони потрапляють, навіть намагаючись з цього вибратися; 

- оце що **у жінок часто немає вибору, який би "всіх влаштував": **зробила аборт - "хіба так можна?", народила - "ну так а шо ти хотіла, вигрібай тепер", ходиш на роботу з немовлям - "ти нам незручна, на вихід", знайшла якийсь заробіток з немовлям - "як ти смієш продавати фото своїх цицьок?". І ще багато соціальних тисків на жінку, в яких вона вже й сама не впевнена, хороша вона людина, чи ні. 

- і, звісно, кончений викладач-батько, який не просто не допомагає, а додає проблем на рівному місці. 

Але що мені дуже сподобалося: **буквально всі персонажі тут "сірі"** - тобто такі, до яких можна морально під'єднатися і більш-менш зрозуміти їхню мотивацію. Не монстри і не янголи, а щось посередині, і це дуже добре та зрозуміло. 

А ще тут трохи "внутряків" про роботу вебкам-моделі: створення сценаріїв, розкрутка профілю, залежність від кількості підписників, оце от все. Цікаво було. 

Врешті ця книжка виливається у те, як жінка, що опинилася у реально складній ситуації та робить все понад свої сили, щоб вижити з дитиною, **вимушена ще й доводити суспільству та бюрократичним органам, що вона ок**. Тобто вони всі не те що не допомагають, а лише вимагають довести, що тобі можна довірити твою ж дитину. Бісить страшно, але дуже життєво. 

І мене аж здивувало, як таку складну, багатогранну й психологічно непросту тему можна було подати з такою легкістю, без надриву, навіть місцями з іронією, та ще й зі світлом в кінці цього чорнезного тонелю. 

**Хороша книжка, от прям хороша** (хоча за іншого настрою може комусь і здатися нудною, тут як піде). 

[#непозбувний_відгук](?q=%23%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%83%D0%BA)