**У Косові жінки, які пережили сексуальне насильство під час війни, нерідко стикалися з осудом навіть з боку власних родин  **

Чоловіки могли залишати їх, виганяти з дому або забороняти говорити про пережите. Деякі сім’ї вважали насильство ганьбою, а не злочином, скоєним проти їхньої близької людини.

Особливо тяжкими були випадки, коли злочинці змушували дітей дивитися на зґвалтування матерів. За словами експертки Сельві Ізеті, такі діти могли роками жити з почуттям провини через те, що не змогли захистити матір.

Центр реабілітації жертв тортур у Косові допомагає близько тисячі людей, які пережили сексуальне насильство. Водночас близько 80% жінок звертаються до організації таємно від рідних, побоюючись їхньої реакції. 

Ізеті наголошує, що під час роботи з вцілілими важливо поважати їхній темп, не квапити з розповіддю та гарантувати конфіденційність.

_Як суспільна стигма поглиблює травму, чому вцілілим важко говорити про пережите та які уроки досвіду Косова може використати Україна, читайте _[в матеріалі NV.](https://nv.ua/ukr/socium/pidtrimka-postrazhdalih-vid-zlochiniv-pid-chas-viyni-v-ukrajini-dosvid-kosovo-50652705.html?utm_source=telegram)

[Підпишіться на NV](https://t.me/nvua_official)