Дуже цікаво дивитися на промо навколо книжки Пономарьова. 

Спостерігаю ще з перших розсилок і можу сказати, що починалося все з класичних підходів 2010-х із пасажем про схуднення.

Презентація була гарна, з дуже різноманітною аудиторією — від книжкової до бомонду (якщо хтось ще памʼятає це слово). І добре, що купа відомих у різних колах людей сфотографувалися з книжкою, бо це теж сприяє популяризації читання. 

Але. 

Але я побачила уривок із книжки, а після цього «відгук Андруховича». І в мене трохи дисонанс від того всього.

Можливо, книжка знайде свою аудиторію, але я більше рефлексую щодо редактури. У першого конкурента Пономарьова — «Хорта» — приблизно та сама проблема: можливо, там десь і є хороша історія, але пробратися через нередагований текст важко.

Для таких книжок, як на мене, має бути навпаки: треба знаходити вправну редакторку чи редактора та доводити ідею до хорошого, принаймні легкого для читання тексту.

Ну, таке щось