Вийшло інтерв’ю з Майком Фленаганом та Стівеном Кінгом [з нагоди виходу нової екранізації «Керрі](https://www.nytimes.com/2026/10/10/arts/television/stephen-king-mike-flanagan-interview-carrie.html?utm_campaign=likeshopme&utm_content=ig-nytimes&utm_medium=instagram&utm_source=dash+hudson&fbclid=PAdGRleAU9PR1leHRuA2FlbQIxMQBwZG9mAmZkaWQWUQWcVTEBT61sVcaf4lTfrEt8fOqWuHNydGMGYXBwX2lkDzEyNDAyNDU3NDI4NzQxNAABp7rRERMuvAdraqY5SryssD5yoOgHK7JA7ZYI-rQ3c_sEEQPqJwhVm7XvKI0F_aem_sJNBOnJmVqS2jRWdzoQf6w)».

Кінг згадує, як написав свій дебютний роман:

«Мені дуже пощастило. Я зміг залишити викладання й почати писати повний робочий день. Саме цього я й хотів.

Усе почалося з оповідання. Я збирався продати його в Cavalier, Swank чи якийсь інший подібний журнал — до Penthouse я на той момент ще не доріс. Я почав писати, але зрозумів, що історія буде довшою за оповідання, і викинув написане.

Моя дружина дістала сторінки зі смітника, розгладила їх і сказала: «Це добре. Тобі варто продовжити». Я відповів: «Я нічого не знаю про дівчачі роздягальні». А вона сказала: «Я розповім тобі все, що потрібно знати».

Я надіслав рукопис редактору Біллу Томпсону, і він сказав: «Думаю, у тебе тут справжній хіт». Я переписав історію відповідно до його побажань і продав книжку. Аванс становив 2500 доларів — Doubleday тоді були неймовірно скупими.

Але одного недільного дня Білл зателефонував і сказав: «Ми продали права на видання в м’якій обкладинці за 400 тисяч доларів».

Я розповів про це Таббі, і вона заплакала, бо на той час ми жили в дешевій довбаній квартирі. Сусіди нагорі постійно сварилися — я потім використав це в «Сяйві»».

Думаю про те, що останнім часом якось заново відкрила для себе Кінга завдяки аудіокнижкам на «Абук». 

Проте моє знайомство з «Керрі» відбулося давно, через кіно, і справило таке сильне враження, що нову екранізацію я дивитися не хочу. 

Попри те, що багато про неї читаю, а [в нас навіть виходило інтерв’ю з головними акторками](https://divoche.media/2026/10/06/mynulo-50-rokiv-a-bulinh-nikudy-ne-znyk-aktorky-novoi-kerri-sammer-kh-hovell-i-samanta-sloian-pro-te-chomu-tsia-istoriia-dosi-pratsiuie/).