Знайшла аудіо файл — заставку до Синьої сукні 2024. Переслухала. Згадала усю історію від початку до кінця. Як придумалася назва цьому проєкту. Як Вітя Ткаченко написав цю музику. Як я стояла за кулісою Жовтневого і ноги підкашувалися, бо за нею на мене чекали 2000 людей. 

Як здійснювалися мрії на їх очах. Скільки було радості. Скільки сліз. 

Стільки всього було прекрасного. 

Я буду рада відчути це знову. З вами. 

Я б хотіла включити цей аудіофайл дівчині, яка лежала на холодній підлозі на кухні 18 років тому і думала, що її життя завершено. 

А може і не хотіла б. Бо хто знає, де б вона була без цієї історії.