Навколо темрява.
Хронічна, хтонічна, вічна.

Усе німе і сіре. 
Навіть сонце, яке пробивається крізь туман, світить несправжньо. 
Життя звелось до одного застиглого очікування: за будь-яку ціну зберегти в пам'яті світло і просто чекати.

Це закінчиться.

Закінчиться, коли крізь пил і сірість проступить силует воїна. 

Коли крізь кіптяву й темряву на його плечí спалахне синьо-жовтий стяг.

Тьма завжди відступає там, де з'являється наш прапор.

 **З Днем Державного прапора!**