Мені подобались старі фотки, бо вони виглядали так ніби зроблені в моменті (а так і було). Тоді я **всюди носила з собою камеру**. Але з роками перестала це робити бо навіщо знімати все підряд? кому це треба крім мене? Я відкидала підсвідоме бажання знімати щось "неправильне" і це мене загнало в глухий кут. 
Найцікавіше - ці кадри зовсім не ідеальні. Вони зняті на стару камеру з дешевим об'єктивом і навіть не завжди фото у фокусі. Але всюди відчувається історія. Без постановки вони виглядають живіше.

Цього мені бракувало у моїх "найкращих" кадрах. Зараз я дивлюсь на ці старі фото і розумію:_ цінність кадру не залежить від правильно поставленого світла чи ідеально вивіреної композиції_.

фото 2015-2017