**Порівняння себе з іншими**

Механізм порівняння вбудований у нашу прошивку. Це _природно_. Але тут пролягає тонка межа між корисним аналізом, який підштовхує до розвитку, і токсичним станом, який руйнує самооцінку.
У звичайному житті люди порівнюють статус, статки чи успішність. Але у творчих людей точки для порівняння б'ють у найвразливіше: реалізованість, професійність, визнання.

Колись я теж постійно порівнювала свої здобутки з чужими. У періоди, коли я була особливо вразливою (через стрес чи вигорання), ці порівняння мене сильно деморалізували. Здавалося, що я взагалі роблю якусь фігню, яка нікому не потрібна. Що мої роботи нецікаві, некрасиві і абсурдні.
Цікаво, що це почуття завжди загострюється, коли є якесь фонове невдоволення іншими сферами життя. Тоді ці сумніви змушували мене опускати руки, закриватись, і іноді саме вони ставали передумовою для нового витка вигорання.

Саме по собі порівняння може бути корисним інструментом (як система координат), якщо дотримуватися межі. Але іноді воно переходить у щось набагато важче - у бажання знайти недоліки в успіху інших.