У XVIII-ХIX століттях британські аристократи наймали «садових відлюдників» для розваги гостей. 

Знатні люди шукали безхатьків або обирали дивака серед своїх селян, а потім облаштовували для нього атмосферну хатину чи печеру на території маєтку.

Відлюдникам забороняли митися та стригти волосся, а для відповідного вигляду змушували носити дивний одяг і капелюхи. Господар також вигадував їм біографію — наприклад, що раніше відлюдник був піратом чи чаклуном — і міг просити його робити гостям розклади таро.

r/[#todayilearned](?q=%23todayilearned)