Опис цієі книги причарував мене настільки, що я взялась читати її практично відразу, щойно вона приїхала — а таке я роблю не часто

І головне, що всі очікування вона повінстю виправдала.

Це дуже незвичайна історія, яка відразу занурює у дуже вайбову, **темну і трошки містичну атмосферу**, пропонуючи багатообіцяючий таємничий і непростий сюжет, аж раптом все перевертається і перетворюється на щось геть інше — не менш вайбове, але на перший погляд ажніяк не повʼязане із початковою сюжетною лінією.

У завʼязці — **містерія з присмаком похмурого темного трилеру.**

Жінка, письменниця, зникає за дуже дивних обставин, і коли справа здається вже безнадійною, на її пошуки погоджується вирушити чоловік, який має певні надприродні здібності та величезний багаж особистих проблем та трагедій.

І щойно він наблизиться до якоїсь нарешті вагомої зачіпки, **історія спантеличує, а сетинг раптом змінюється**, набуває ноток казковості і навіть деякої наївності, хоча важкість і темрява все одно відлунюють десь на фоні, поступово згущуючись і набуваючи все більш химерних рис.


Автор переносить нас у дивакувату **ізольовану спільноту,** мешканці якої ніколи не контактують із зовнішнім світом, бо за межею на них чигають смертельні небезпеки.

І спершу це заворожує неочікуваною непоясненністю та таємничістю, аж доки туман не починає по-троху розвіюватись — настільки потроху, що навіть коли деякі нюанси стають очевидними, все ще важко уявити, як цей єдино можливий сценарій міг втілитися.

Червоною ниткою крізь історію проходить **образ Аліси, що падає у кролячу нору** — іноді досить явний, іноді лише як відлуння.

Місцями текст перенасичений, але його **вигадливий і поетичний ритм** все ж чарує. Як і те, наскільки справджується кожна авторська обіцянка — і наскільки це справдження виявляється при цьому непередбачуваним по своїй формі. 

При цьому я не можу сказати, що сюжет абсолютно реалістичний, але як і з іншими якісними і красивими історіями, це тут не є обов’язковим елементом.


**Елемент моторошної казки відіграє величезну роль у цьому тексті** — про це я більше писала [отут](https://t.me/sashas_reads/6242), тому в певному сенсі, можна закрити очі на всі не надто реалістичні деталі, як і з будь-якою казкою.

Зрештою, це роман **про надмірне прагнення до влади**, за яким стоїть нестримний страх самотності.

**Про гнучкість мозоку**, яка може жорстоко зіграти проти нас.

**Про памʼять**, її темні нетрі і маніпуляції. 

І про **силу історій і вбивчі книжки**, що, звісно, не могло мене не зачепити 

В сюжеті присутня вишукана, майже **поетична циклічність**, і мені це додало окремий шар задоволення.

І за всією цією казковістю насправді приховано багато цікавих етичних, соціальних і психологічних питань і тем, тож історія дуже багатогранна, а не просто красива.

Дуже класно пасуватиме до осінньо-зимового сезону за настроями.

** «Історія диких місцин»
 Шей Ерншоу

[Видавництво РМ](https://ridna-mova.com/istorija-dikix-mistsin.html)