Я ще не читала «Пташиний короб» цього ж автора, але бачила фільм, і навіть на основі цього можу сказати, що може й не стиль, але типаж історії дуже впізнаваний.

І дуже цікава перспектива — горорний сюжет очима дитини.

Та й не останній плюс, що читається воно просто взахлин, бо я вже починала перейматись, що не дочитаю вчасно до клубу 