Самотність після невдалих стосунків корисна і допомагає відновити розбите серце. Але при цьому, **тривалий період самотності може вибудувати стіни навколо людини. **

 Вони захищають від наступного розчарування, але якщо настає спроба з кимось зблизитись – можуть виникнути проблеми. **Ми наче і хочемо піти у відносини, але при цьому продовжуємо зберігати дистанцію між собою та партнером. **

**Цьому додатково може сприяти страх вразливості**. Мешкаючи на самоті людина звикає розраховувати тільки на себе. Тому поява в житті іншої людини, необхідність в чомусь покладатись на неї, може стати чинником стресу, а не полегшенням. Особливо, на ранніх етапах поки йде притирка один до одного. 
 Зрештою, хтось може не витримати та вирішити: «_З мене годі, краще я сам/сама_».

 **Що робити?**

Попри те, що власна автономія - це здорова позиція, **важливо пам’ятати, що і високо підняті кордони та режим підвищеної настороги – не сприятимуть побудові стосунків**. Потрібно дозволяти собі відкриватись на зустріч новим знайомствам. Не поспішаючи, так як ми влітку заходимо в річку: повільними кроками поступово адаптуючись до змін.

Формувати в собі думку, що покладатись на іншого чи делегувати йому частину обов’язків – це нормальне явище в стосунках. **Спробувати відмовлятись від позиції «я сам/сама» та звертатись до партнера/-ки з невеликими проханнями допомогти в чомусь.**

 А які поради додали б ви? Діліться в коментарях.

[#стосунки](?q=%23%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8) [#пара](?q=%23%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0)