В секс-іграх є межа, про яку варто говорити окремо: **не все, що називається сексуальною грою, автоматично є здоровим.**

Наприклад, класичний садомазохізм у старих психіатричних класифікаціях справді розглядався як розлад. А от сучасні підходи значно лояльніше ставляться до самого факту наявності таких фантазій чи практик.

Сама по собі сексуальна практика не каже про розлад.
**Набагато важливіше інше: **чи є добровільна згода, чи може людина відмовитися, чи не завдається шкода собі або партнеру і чи не стає конкретний сценарій єдиною умовою сексуального збудження.


**** Те саме стосується рольових ігор.** Медсестра і пацієнт, викладач і студентка, незнайомці, які зустрілися в барі, – одних вмикає сама лише думка про це, а іншим геть байдуже.  
Жоден із варіантів не є обов'язковим.

Проблеми можуть початися тоді, коли партнери використовують сексуальні ігри не для того, щоб урізноманітнити хороший секс,** а щоб хоч якось підтримати стосунки і секс, які вже фактично згасають.**
**Це принципова різниця**.

 Якщо у вас є близькість, потяг і задоволення, а рольова гра просто додає нових фарб – чудово.

 Якщо ж без дедалі більшої кількості стимулів уже нічого не збуджує, а секс перетворюється на постійний пошук «чогось ще сильнішого», варто розібратися не з фантазіями, а з **причиною втрати звичайного сексуального потягу.**

А що про це думаєте ви?

 Доречі, з фантазіями можна розібратись на курсі «**Сексуальні фантазії. Інструкція до застосування»**[https://fantasies.lovable.app](https://fantasies.lovable.app/) 

[#фантазії](?q=%23%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%97) [#стосунки](?q=%23%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8) [#пара](?q=%23%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0)