Звісно, що ні. Такого права у неї не було. 

Якщо це звучить страшно і дико, то знайте, що так само донедавна, **права на відмову не мали дружини в деяких розвинених країнах**: в Ірландії до 1990 року, Англії до 1991 року, та деяких штатах США до 1993 року. 

 Ваш шок в шоці?
Уявіть тільки, дружина не могла вважатись зґвалтованою власним чоловіком, оскільки **її шлюбні обітниці становили постійну згоду на секс**. Постійну згоду, якщо того бажає чоловік. 

Як бачите, іноді насильство може траплятись там, де все ніби вчиняється традиційно і за законами.

 **Ще складніше це відбувається, коли в парі є дисбаланс влади**: один в ролі господаря, а інший в ролі підлеглого. 
І це не тільки про рабинь, а наприклад, **про сучасні пари – де чоловік все оплачує, а жінка є повністю фінансово залежною**. Цей пункт потребує особливої уваги, коли ми говоримо про згоду на секс.експерименти.


 Повний розбір даю на моєму курсі **Лабораторія Кінкі**. Буде корисно всім, хто вважає, що згода це просто почути «так»: [https://kinkilab.lovable.app](https://kinkilab.lovable.app/) 


[#історія_сексу](?q=%23%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83)