в продовження до попереднього [допису](https://t.me/shrammoleg/6204) ШІ допоміг віднайти ще ряд матеріалів, які суттєво доповнюють попередню підбірку:

1) відповідь самої Фундації DEJURE на колонку членів ГРД, 7 серпня 2025 року. На мій погляд, це обов'язкове джерело, бо тут уже не критики, а сама DEJURE підтверджує значну частину фактичної конструкції: кошти на підтримку ГРД були коштами американських платників податків; DEJURE фактично залишилася єдиним адміністратором потреб ГРД і сама пише, що «монополізувала» менеджмент; донорське фінансування йшло через проєкти/організації; реципієнтом залишалася DEJURE; меморандум справді підписали 13 із 19 членів ГРД; серед домовленостей була відмова від публічної взаємної критики. DEJURE також прямо пише, що обговорювала кандидатів із представниками організацій і вважає це нормальною агітацією. ([Українська правда](https://www.pravda.com.ua/columns/2025/08/07/7525155/%22%20%5Co%20%22%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8,%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE:%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%20DEJURE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%96%20%D0%93%D0%A0%D0%94%20%7C%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0))

2) Watchers Media, «Ти легалізуєш темники: як обирали новий склад Громадської ради доброчесності», 14 серпня 2025 року. Це особливо цінно, бо журналістка Watchers особисто була на зборах 4 серпня і відтворює перебіг конфлікту, прямі виступи Волошина, Катриченко, Жернакова та інших. У розпорядженні редакції було й листування щодо меморандуму, де обговорювалася відмова сторін від публічної взаємної критики. Матеріал також описує Telegram-координацію підготовки нового складу та історію зі списками кандидатів. ([Watchers Media](https://watchers.media/articles/ty-legalizuyesh-temnyky-yak-obyraly-novyj-sklad-gromadskoyi-rady-dobrochesnosti/?utm_source=chatgpt.com))

3) експертна оцінка судової реформи 2014-2018 років, підготовлена у межах проєкту Ради Європи, квітень 2019 року. Для твоєї загальної конструкції це, можливо, один із найцікавіших документів. Автор, колишній президент CCJE Герхард Райсснер, прямо зазначив: стандартів Ради Європи, які вимагали б участі громадських організацій в оцінюванні суддів, немає; якщо громадськість залучається, її роль загалом має бути інформаційною та дорадчою, а не безпосередньо впливати на рішення. Серед рекомендацій - обмежити ГРД збором інформації та порадами, не давати їй прямого впливу на голосування, перевіряти достовірність висунутих проти судді тверджень і окремо дослідити питання ресурсів ГРД та її членів ([https://rm.coe.int/doc-03-assessment-part-3/168097a77b](https://rm.coe.int/doc-03-assessment-part-3/168097a77b))

4) велике дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив про конкурсні комісії з міжнародними експертами, травень-червень 2026 року. Воно дуже добре лягає поруч із Хоппе. ЛЗІ дослідила Етичну раду, конкурси до ВККС, КСУ, ВАКС та інші механізми, переглянула 143 співбесіди й аналізувала рішення комісій. В окремому інфобрифі прямо констатується, що голоси міжнародних експертів у досліджених моделях завжди є вирішальними, а серед рекомендацій - урегулювати можливість судового оскарження рішень і в майбутньому переглянути переважне право голосу міжнародних експертів. Цікаво й те, що документ підготовлений за донорської підтримки, тобто це критика з середовища, яке точно не можна назвати противниками міжнародної допомоги. ([Лабораторія законодавчих ініціатив](https://www.parlament.org.ua/analytics/lzi-zvit-konkursni-inozemnyh-ekspertiv/?utm_source=chatgpt.com%22%20%5Co%20%22%D0%9B%D0%97%D0%86%20%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20(%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85)%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2%20%7C%20%D0%9B%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2))

5) OECD Justice Review of Ukraine, 23 червня 2026 року. Це, мабуть, найсильніше сучасне міжнародне джерело для тези про необхідність виходу з постійної зовнішньої опіки. OECD позитивно оцінює зовнішній контроль, але одночасно констатує різні методики та різний вплив міжнародних експертів у різних органах, що створює структурну непослідовність. І головне: OECD прямо ставить питання national ownership - повернення відповідальності за добір українським інституціям - та зауважує, що тривала участь міжнародних експертів означає тривалу залежність від зовнішнього фінансування і з часом може обмежувати національну суб'єктність процесу добору. ([OECD](https://www.oecd.org/en/publications/oecd-justice-review-of-ukraine_7fb886a3-en/full-report/strengthening-trust-through-the-application-of-justice-values_5314ca9d.html%22%20%5Co%20%22Strengthening%20trust%20through%20the%20application%20of%20justice%20values:%20OECD%20Justice%20Review%20of%20Ukraine%20%7C%20OECD))