Коротка думка на вечір. 

Повернення до себе рідко схоже на грім. Частіше воно тихе: раптом якась мелодія зачепила, захотілось зупинитись і подивитись на небо, всередині щось потепліло без жодної причини.

Це не дрібниця. Це ти озиваєшся сам до себе.

**Ті короткі спалахи «о, це моє» — і є ниточки, за якими ти знаходиш дорогу назад.**

Сьогодні злови хоч один такий момент. І не проганяй його — просто побудь у ньому трохи довше.