«Мені й цього досить.» Так відповідають частіше, ніж здається. 

Уяви людину, якій пропонують більше. Більший проєкт, вищу оплату, нову роль. І замість «так» всередині вмикається гальмо: а раптом не потягну, а раптом забагато, а хто я такий(-а), щоб хотіти стільки.

І людина каже: мені й цього досить. Ніби скромно. Ніби мудро. **А насправді це старий страх, вбраний у гарні слова.**

Бо десь колись хотіти більше було небезпечно. Виділишся, позаздрять, впадеш боляче. І простіше було зменшити себе заздалегідь, ніж ризикнути.

У тому опитуванні про дозвіл собі 10 людей із 57 зізнались: найважче дозволити собі саме це, хотіти більше й не соромитись. 

Придивись: бажання нікуди не зникло. Воно просто сидить тихо, придушене, щоб нікого не турбувати. І разом з ним придушується твоя енергія рухатись.

**Хотіти більше це не жадібність. Це ознака, що ти живий(-а).**

Спитай себе чесно сьогодні: чого я насправді хочу, якщо на секунду забути, що подумають інші?