Ти роками скаржишся на одне й те саме. 

А тепер чесне питання: що ти з цього маєш?

Бо якщо щось лишається в житті надто довго, воно навіщось тобі потрібне. Знайома роль дає передбачуваність. Скарга дає співчуття. «Я не можу» звільняє від ризику спробувати.

**Це називають вторинними вигодами: тихий зиск, за який ти платиш власним життям і навіть цього не бачиш.** 

Ти не застряг. Ти тримаєш. Просто рукою, якої не помічаєш.

**Побач цю руку і зможеш розтиснути.** Бо автор не той, з ким щось трапляється. Автор той, хто помічає, що сам обирає.