«Тривожно.» Одне слово хтось лишив під постом про вибір себе. 

І це чесно. Коли роками обираєш інших, перший крок на свою користь відчувається не як свобода, а як загроза. Тіло ще не звикло, що так можна.

Тривога тут не ворог. Це сигнал, що ти зайшов(-ла) на нову територію, де давно не був(-ла). На старій усе знайоме, але там тебе й немає.

**Те, що всередині тремтить, часто і є напрямком, у який варто йти.**

Згадай момент, коли обрав(-ла) себе. Що піднялось першим: полегшення чи тривога? Напиши одним словом.