Вечір суботи. 

Помічаєш, як навіть у вихідний всередині хтось підганяє: зроби, встигни, не марнуй час?

Ти ніби відпочиваєш, а десь глибоко досі стоїш у стійці. Готовий зірватись і бігти далі.

**Дозволити собі просто бути, без користі й без плану, це теж робота. Просто найтихіша з усіх.**

Побудь сьогодні п'ять хвилин зовсім без мети. І поміть, як тіло реагує на цей дозвіл.