«Я сам(-а) впораюсь».  Скільки разів ти казав(-ла) це, коли всередині вже давно не було сил?

Роль сильного, який усе витримає, звучить гордо. Але придивись, звідки вона. Часто це не опора, а спосіб нікого не напружити собою. Не попросити. Не показати, що важко.

**І виходить дивне: ти тримаєш усіх, а тебе не тримає ніхто. Бо ти сам(-а) не дав(-ла) на це дозволу.**

Сила не в тому, щоб тягнути мовчки до останнього. Сила в тому, щоб вчасно сказати: зараз мені важко, і мені потрібна пауза. 

Сьогодні перевір одну річ: де ти тримаєш обличчя там, де насправді хочеш опустити руки й видихнути?