Цього року Флорентіна представляє Австрію на [Венеційській бієнале](https://skvot.io/uk/blog/mistectvo-poza-politikoyu) проєктом SEAWORLD VENICE. Перформанс перетворив простір на водний парк розваг і водночас — на діючу станцію очищення стоків.

Художниця [перетворює](https://www.instagram.com/reel/DYNfiD7O3Mq/?igsi=MWllYjZwNDd1d3B1Ng==) тілесні рідини відвідувачів на частину живої інсталяції: очищена сеча глядачів циркулює через систему, яку Гользінгер називає механічним організмом. Вона досліджує воду як стихію на межі природи й технологій, а міфологічні водяні істоти — сирени, ундини, русалки — стають відправною точкою для роздумів про можливе майбутнє самої Венеції.

Дзвін, який Гользінгер розгойдує власним тілом, підняли з венеційської лагуни й пронесли до павільйону. На ньому вигравіювано слова Цицерона «O TEMPORA, O MORES» («О часи, о звичаї!»), якими він колись описав занепад Риму. 

Так дзвін стає одразу і релігійним символом, і сигналом тривоги за майбутнє Венеції.

[Skvot Mag](https://skvot.io/uk/blog)  | [Skvot YouTube](https://www.youtube.com/@SKVOT_io) |  [Курси Skvot](https://skvot.io/uk/course)