Герой сьогоднішнього посту не пов'язаний напряму з ретро комп'ютерами та консолями, але я не зміг пройти повз це цікаве інженерне рішення. Один з перших пультів дистанційного керування для телевізорів від компанії Zenith, який вони представили у 1955 році (про [ноутбук від Zenith](https://t.me/snclab/820) я раніше писав ). Реклама каже, що там нема ані батарейок, ані проводів. Ніякого радіо, транзисторів чи ще чогось (а світлодіоди, тим більше, ультрафіолетові, тоді ще не винайшли). Але як же воно працює?
З боку пульта тільки механіка і фізика. Кожна клавіша пульта через пружину під'єднана до невеликого молоточка, який при натисканні на клавішу б'є по трубці, а та випромінює ультразвукову хвилю (біля 37-40 кГц). Людина її не чує, але електроніка телевізора без проблем розпізнає ці акустичні хвилі. Різні клавіши - різні трубки - різна частота хвилі.
Можна [під'єднати до Arduino](/leaving?url=aHR0cHM6Ly93d3cueW91dHViZS5jb20vd2F0Y2g/dj1KcmhLVzIwREl2QQ==) :)

p.s. Це була не перша спроба віддаленого керування телевізором, до **Space Commander** був **Flash-Matic**, такий собі ліхтарик яким треба було світити в різні кути телевізора, працювало дуже нестабільно, особливо вдень.