10 років тому брав участь у культурній програмі "Твоя Країна", метою якої було відвідати 25 областей України до 25 років. Молодь їздила в гості один до одного, аби дізнатися про багатство різних регіонів не з телевізора. 

Я подав заявку на подорож до Слов'янська, адже раніше ніколи не був на Донбасі. Мені кортіло зрозуміти які там люди і чим вони насправді живуть. Тож в жовтні 2016 сів на потяг "Київ-Костянтинівка" і приїхав у не дуже туристичне українське місто, потрапивши на історичний південь Слобожанщини, де вперше побачив наслідки окупації.

Я познайомився з небайдужими громадянами, які любили свій край і прагнули, аби про нього знали не лише в контексті війни. На жаль, руйнівна сила повернулася і не відпускає Слов'янськ, який щодня вороги нещадно розбивають КАБами, дронами, далекобійною артилерією. 

Місто, з якого почалася російсько-українська війна, могло би стати логічною крапкою у протистоянні, але сусід не зупиниться на досягнутому — він обов'язково піде далі, якщо його не стримувати.