Кажуть, що оптиміст бачить склянку наполовину повною, а песиміст — наполовину пустою. Але коли ви бачите в Авіамістечку порожню пляшку горілки, значить ви реаліст і десь поруч ходить щонайменше один борець зі спритним, що утилізував надрами власного тіла небезпечну рідину. 

Ця прогулянка була для кожного охочого і водночас не для всіх. Знову небо хмурилось і заплакало дрібками сльозинок аж під кінець маршруту, який завершився в АТБ. Скажіть, хтось хоч колись проводив вам екскурсію супермаркетом? Отож. 

Сьогодні було місце для ностальгії, анекдотів, хвилини мовчання, спогадів, зустрічі зі старожилами і неадекватами. Як завжди, але трохи більше, ніж зазвичай. Сподіваюсь, вам сподобалось. А хто не зміг, шкода. Я б засмутився чекати знову два роки на повтор. 

Підтримати діяльність проекту та збір на НРК для Азову можна вільним донатом на картку. Завчасно дякую: 

4441111030050862