Ось такі сумні і кумедні Позняки зустріли нашу невеличку групу спочатку дощем, потім сонцем, а головне — розмаїттям флори та фауни.

Були вірші, легенди, історії про місцевих і навіть сльози від сентиментів до втраченого села та його людей. Слова тут зайві, треба пройти маршрут, аби зрозуміти його цінність, тому можливо, ми з вами повторимо цей шлях у жовтні/листопаді.

Головне, що вдалося зібрати і задонатити 2000 грн на Старлінк для 118 бригади. Вдячний усім, хто долучився до прогулянки та підтримав гривнею.