**Копани́ця**

1) Ручне знаряддя – вид заступа або мотики.
2) Полози саней (_діал._).
3) Викривлене дерево, викопане з коренем, для виготовлення полозів (_діал._).
4) Санчата (_діал._).

_Приклади:
1) Земля замерзла – довбати копаницями руду було так важко, що довелося запрошувати односельчан на поміч. (В. Малик)
2) З-під копаниць .. саней черкав сріблястий сніжок, слід блищав, як вогонь, утікаючи у білу завію. (Б. Харчук)
3) Господар сам післав мене украсти з лісу копаниці, а як зловив лісничий і подав на штроф [штраф], прийшлось платити – він тоді давай мене періщити! (І. Франко)
4) Марина пустила мотузок i стала на узбiччi, як постороння [стороння], якiй немає дiла нi до мене, нi до копаниць з дровами. (Р. Андріяшик)_

[#слово](?q=%23%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE)

[Балакаємо українською](https://t.me/+RpCGP-U0Oos5Mzky)