Сьогодні в моєму календарі - День неба в собі.

Ми звикли дивитись у небо над головою. Шукаємо в ньому проблиски безпеки та надії.
Але цей простір точно є всередині.

Те місце, де є простір між думками. Як блакить між хмарами. 

Місце, де можна вдихнути - як подих вітру.
 Місце, де видно світло - сонця чи місяця, навіть якщо зовні його зараз небагато.

Наше внутрішнє небо точно не завжди блакитне. 
Але небо залишається небом.

Сьогодні день, коли варто хоч ненадовго зазирнути в себе - подивитись усередині себе вгору й запитати: а чи є там хоч маленький шматочок небесного простору?

Точно ж є!

Доброго безпечного дня 
[#натхнення](?q=%23%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%85%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)
[@stijkist](https://t.me/stijkist) Світлана Ройз