Сьогодні я назвала День -  «навіть якщо ніхто не вірить, що я зможу, - я зможу».  

І протягом дня згадувала, як багато разів мені казали: у тебе нічого не вийде.

 Як ти взагалі виживеш в житті зі своїми віршами, феєчками та психологією (це мені казали ще 25 років тому), ти занадто чутлива, слабенька. 
Ти не зможеш сама без чоловіка - кому ти будеш потрібна після розлучення, ти не впораєшся, поки чоловік у війську… 

Скільки разів на нас одягали чужі сценарії, чужий досвід. 
На все це я казала: я зможу.

 Так, у все доводилося вкладати багато сил. 

І якщо спочатку, в дитинстві та юності щось робила для того, щоб довести, що інші помилялися, то зараз просто спокійно роблю те, що вважаю за потрібне, те, в чому відчуваю сили. 

Звісно, буває дуже складно.  Але я вже нікому не дам визначати себе. 

Коли у мене буває відчуття розпачу, я йду на сторінку цього чоловіка – це скрин з його відео. 
Подивіться, який він граційний.  Скільки у нього задоволення від того, що він робить. 
І скільки разів він міг чути, що це не для нього. 

Ось його сторінка [https://www.facebook.com/share/r/1HErpEYJYB/](https://www.facebook.com/share/r/1HErpEYJYB/)

Я зможу! Ми зможемо! Навіть, якщо хтось зовні та й зсередини каже інше. 

Доброї безпечної ночі та вихідних. Дякую за ще один тиждень разом. До понеділка  
[#роздуми](?q=%23%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B8)
[@stijkist](https://t.me/stijkist) Світлана Ройз