36-річний Дмитро Мартинов з Валків [загинув](https://suspilne.media/kharkiv/1370126-vtrati-harkivsini-u-serpni-2026-roku-zgaduemo-zagiblih-zahisnikiv-poimenno/?anchor=live_1785757121&utm_source=copylink&utm_medium=ps) 11 червня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вовчанські Хутори Чугуївського району та вважався зниклим безвісти.

Після закінчення навчання Дмитро працював на місцевому цегельному заводі у Валках. Створивши власну сім'ю, разом із дружиною придбав будинок у селі Костів, саме там Дмитро проживав останні роки свого життя.

_«Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком, надійною опорою для своєї родини. Найбільшою гордістю Дмитра були син і донька, яких він виховував власним прикладом, прищеплюючи любов до праці, чесність, повагу до людей та активний спосіб життя. У кожну вільну хвилину він прагнув бути поруч із сім'єю, підтримував захоплення дітей і щиро радів їхнім успіхам. Завжди допомагав своїм батькам і батькам дружини, ніколи не залишав рідних наодинці з труднощами. Його поважали за щирість, працьовитість, відповідальність та добре серце», _— пишуть у громаді.

У березні 2026 року Дмитро Мартинов став на захист України.

У захисника залишились дружина, діти та батьки