42-річний Олександр Федоров [загинув](https://suspilne.media/kharkiv/1370126-vtrati-harkivsini-u-serpni-2026-roku-zgaduemo-zagiblih-zahisnikiv-poimenno/?anchor=live_1785744544&utm_source=copylink&utm_medium=ps) 27 листопада 2024 року поблизу селища Лисівки на Покровському напрямку та вважався зниклим безвісти. Він був солдатом 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ЗСУ.

Олександр народився в Іркутській області. У ранньому дитинстві разом із родиною переїхав до Дергачів. Закінчив місцевий ліцей, навчався у Харківському професійно-технічному училищі, де здобув кваліфікацію оператора електронно-обчислювальних машин. Проходив строкову службу.

У мирному житті працював на Харківському інструментальному заводі. Спочатку був учнем полірувальника виробів з металу, а згодом здобув третій кваліфікаційний розряд і став полірувальником металевих виробів.

Також працював слюсарем штампувального цеху на Харківській бісквітній фабриці, у ТОВ «ЮБІС Тауерс» та у ТОВ НВО «ЮБІС-ПРОМО».

Олександр Федоров захищав Україну у зоні АТО/ООС у 2015-2017 роках. Повторно долучився до ЗСУ у 2024 році, воював на Покровському напрямку.

_«Для своїх близьких Олександр був не лише військовим і Захисником України — він був рідною людиною, турботливим сином і братом. Чоловік щиро любив тварин і завжди ставився до них з особливою добротою. Олександр гарно малював, умів власноруч майструвати різні речі. Особливе місце в його житті займала родина. Чоловік любив дарувати рідним подарунки, адже саме так висловлював свою любов і турботу — через увагу, щирі вчинки та бажання подарувати близьким радість»_, — пишуть у громаді.

У захисника залишились мати Маргарита, вітчим Валерій та сестра Марія