** «Малдера дійсно прагне бачити команду, яка володіє м’ячем, а не лише підлаштовується під суперника»

_5 висновків Михайла Смолового про дебютний матч італійця _

 Дуже сильний контраст із фіналом ЛЧ. Там протягом більшості матчу центр був майже порожнім, усі гравці розташовувалися на флангах. Тут же всі натовпом стоять у центрі поля. Два різні підходи до використання простору. Малдера дійсно прагне бачити команду, яка володіє м’ячем, а не лише підлаштовується під суперника, як Ребров.

 Головна проблема дуже рано проявилася та нагадувала про себе протягом усього матчу - вразливість центральної зони перед штрафним:

- Сарапій (частіше) та Матвієнко (рідше) викидалися грати на випередження;
- при цьому важко сказати, що навіть зусиллями двох шісток (Назарини та Очеретька) вдавалося перекривати опорну зону.

 Очевидно, що в старті вийшли Очеретько та Назарина, а не Бражко з Ігнатенком, бо мають більше досвіду гри в пас у різних контекстах. Однак будувати атаки все одно виходило з муками. Допомагало лише традиційне опускання Судакова в позицію ЛЦЗ.

 Мабуть, визнаю, що фантазії Співаковського про хорошу команду в Іспанії для Циганкова мають під собою підґрунтя. Те, як Віктор відкривається та шукає прийом у різних сценаріях (між лініями, за спинами), дійсно заслуговує на оплески. Це та якість, якої бракує Судакову.

 Я б більше не затикав діри рандомними персонажами справа. Це суттєво послаблює команду не лише в атаці. Бондар, можливо, для когось найкращий ЦЗ УПЛ, але справа на його місці умовний Конопля міг би зробити гол плюс асист. Та й у захисті проти швидких гравців Бондар випилювався з епізодів.

**Детальніше про цю гру - у нашому завтрашньому випуску