** «Туран потрапив у пастку власного максималізму»

_X думок Співаковського про поразку Шахтаря на Джузеппе Меацца (0:1)_

 Інтер, який в матчах Ліги чемпіонів, чомусь тягне називати "кризовим", навіть без Лаутару одразу показав, чому в нього краща атака сезону в Серії А. Перші 20 хвилин пройшли під слоганом цитати Володимира Безсонова про "зовсім інший турнір". Гравці господарів злочинно легко розігрували зайвого та постійно працювали над майбутнім трансфером Різника. Дякуємо Дмитру - він грав натхненно. 

 Шахтар не міг за короткий період пофіксити усі свої баги. Але визнавати слабкості це прямий шлях якщо не до зцілення, то принаймні до ремісії. Черговий провал в фазі білдапу (обрізки Очеретька та Матвієнка) змусили команду Турана починати атаки без кучерявостей. І одразу все стало на рівень спокійніше. 

 Перший брейнсторм на лавці гостей почався задовго до перерви. Знову зламався Педріньо, на якого покладалися особливі надії в стадії розвитку атак. Можна було випускати Ізакі, однак Туран перестрахувався з Назариною. Горезвісний баланс виправився, а разом з ним і гра в цілому. Шахтар мав краще володіння та вже не дозволяв супернику бити по воротах так часто.  

 В другому таймі "розвозилися" бразильці Шахтаря. Ця розкутість позначилася на манерах - в підсумку завалили нерви у Бастоні (вилучення на собі заробив Очеретько). І тут Туран відчув запах крові та вирішив грати на перемогу: з'явилася гіператакувальна "команда-дельта" - Ізакі, Невертон та Траоре. А пізніше і Бруніньо, який швидко зрозумів, що це не УПЛ, крихітко.

 Інтер здивував тим, що залишившись в меншості, захищався... у вісьмох&#33; Це навіть не 5-3-1 від Полісся проти Динамо. Це фрагментами 6-2-0. Яка різниця, скільки гравців Шахтаря попереду (навіть, якщо це Тюрам, який просто не вміщається в кадр) - важливо перекрити ширину та не дозволяти робити скілька завгодно кросів. Моменти все одно виникати будуть: питання - з яких зон і в якій кількості. Шкода, що Різник залишив саме в цьому штрафному ауру надійності для колеги - Жозефа Мартінеса.

 Гол італійців тим більше прикрий, що в той момент фантазія вже малювала 7 очок після трьох стартових матчів і вигадувала вибачення для Турана, які я обіцяв у разі виходу в плейоф ЛЧ. Велика спокуса хаяти Вінісіуса (атака прийшла з його флангу) руйнується геніальним пасом Мхітаряна. Та об'єктивною реальністю: допоки позаду у Шахтаря зв'язка Бондар - Матвієнко, голи можуть виникати з нізвідки. 

 В цілому, маємо досить гідний матч для чемпіонів України, які мінімально програли лідеру чемпіонату Італії, маючи статистичну і сценарну перевагу. Бажання вигравати такі матчі, коли вони самі лізуть в руки - це добре, однак треба пам'ятати про вади своєї фігури та намагатися прикривати їх оверсайзом у вигляді спрощення гри.

Ну й як завжди, Лев гри українського матчу в ЛЧ - воротар. Питання по Кауану стає ще більш гострим з кожним матчем. Ну й відзначимо Невертона: він завжди програє у статусі будь-кому, хто виходить справа, але незмінно створює моменти.

[Підписатися на Telegram ТаТоТаке](https://t.me/+JLZ9GYHg3xU4MGRi)