На жаль, ця клята війна вбиває в кожному з нас частину нас самих.

Ми стаємо більш агресивними, злими, приземленими. Вчимося не реагувати на те, на що раніше реагували серцем. І часом непомітно втрачаємо найважливіше, своє рідне, справжнє, тепле українське Я. Те, в якому ще є місце для емпатії, доброти й простого людського тепла.

Бажаю кожному з вас якомога довше зберегти своє ментальне ріднесеньке. Те, що не можна окупувати, зруйнувати чи вкрасти.

Люблю вас, дорогі читачі, і міцно обіймаю.

І наскільки це буде можливо для мене, я завжди буду з вами.