У клітини немає рота. Але це не заважає їй ковтати бактерії цілком. 

Уявіть охоронця, який не просто затримує порушника, а буквально обіймає його з усіх боків, затягує всередину себе й відправляє на внутрішню переробку. Звучить як фантастика? А для деяких клітин це звичайна робота.

Цей процес називається фагоцитозом.

Клітина розпізнає здобич, випускає назустріч м’які вирости своєї оболонки (псевдоподії) і поступово огортає ними об’єкт. Бактерія опиняється всередині замкненого мішечка, який називається фагосомою. Далі до нього приєднуються лізосоми, це своєрідні внутрішні хімічні лабораторії з ферментами, які розщеплюють поглинуте.

Для звичайної амеби це спосіб пообідати й вижити. А для наших з вами макрофагів і нейтрофілів – спосіб захистити свій організм від інфекції. Вони поглинають бактерії та знищують їх усередині клітини. Фактично один і той самий механізм може бути і рестораном, і системою біологічної оборони. Залежить лише від того, хто саме обідає і що опинилося в меню.

І знаєте, що в цьому найбільш вражає? Наш імунітет не має єдиного штабу, який керує кожною битвою. Мільйони наших з вами клітин розпізнають загрози й виконують свою роботу на мікроскопічному рівні.

Ми часто недооцінюємо те, чого не бачимо. А тим часом усередині нас щосекунди відбувається життя, про яке ще кілька століть тому люди навіть не здогадувалися.