**Відпустити минуле — не означає стерти його зі своєї історії.**

Іноді ми повертаємося подумки до людей, стосунків чи подій не тому, що справді хочемо повернути їх у своє життя. Просто психіці складно залишити незавершене. Ми можемо знову й знову прокручувати розмови, шукати інші пояснення, уявляти, як все могло скластися інакше.

Особливо важко відпускати те, що колись було важливим. Навіть якщо стосунки завдавали болю, у них могли залишитися теплі спогади, надії та частина наших очікувань. Тому сум за людиною не завжди означає, що нам потрібна саме ця людина.

Іноді ми сумуємо за тим, якими хотіли бути ці стосунки, за собою в тому періоді або за майбутнім, яке колись уявляли.

Відпускання починається не тоді, коли минуле перестає мати значення. А тоді, коли воно більше не визначає наші сьогоднішні рішення, самооцінку та здатність рухатися далі.

**Минуле може залишатися частиною нашої історії, не залишаючись кермом у наших руках**