Зараз мережею знову шириться хвиля розмов **про повернення до тотального світломаскування** — мовляв, ворог починає застосовувати модулі оптичної навігації (на кшталт «Сусаніна») на нових версіях БПЛА, тому нам можливо прийдеться гасити траси й міста, як у лютому-березні 2022 року.

Але перш ніж піддаватися емоціям і вимикати рубильники, варто поглянути на ситуацію тверезо й фахово.

**1. Технічна сторона: чому це навряд чи спрацює**
Сучасні модулі комп’ютерного зору та оптичної навігації — це не просто дешеві веб-камери з AliExpress, які шукають увімкнений ліхтар на стовпі.** З імовірністю 90%+ такі комплекси оснащуються тепловізорами або нічними камерами з інфрачервоною підсвіткою/високою світлочутливістю.**
Оптична навігація зазвичай прив’язується до контурів рельєфу, русел річок, геометрії дорожніх розв’язок, високих будівель та промислових об’єктів. Їй байдуже, чи світяться ліхтарі — вона «бачить» геометрію та контрастність інфраструктури навіть у повній темряві. Вимкнені ліхтарі не сховають від сенсорів міст через річку або багатоповерхівку.

**2. Ціна «темряви»: безпека всередині міст**
Вимкнення вуличного освітлення у містах-мільйонниках і на міжміських трасах гарантовано призведе до іншої проблеми — колосального сплеску ДТП.
Ми це вже проходили восени 2022-го під час перших блекаутів: темні переходи, дезорієнтовані пішоходю, ускладнена робота екстрених служб (швидких, ДСНС, поліції). Ризик втратити людські життя на дорогах у тилу через штучну темряву стає вищим, ніж гіпотетична шкода від того, що дрон «побачить» увімкнений ліхтар.

**3. Усвідомленість замість рефлексів**
У 2022 році ми заклеювали вікна і сиділи в пітьмі через невідомість і первинний шок. Сьогодні, на пʼятому році повномасштабної війни, рішення мають базуватися на розрахунках, а не на паніці.
Базові правила особистої безпеки (щільні штори у квартирах поруч із критичними об’єктами) залишаються актуальними. 
**Але паралізувати міську логістику й безпеку заради ілюзії захисту від систем із нічним баченням — рішення як мінімум сумнівне.**