Клопітливий чоловік – Den brysomme mannen, 2006

**Філософська антиутопічна притча про ілюзію ідеального світу від скандинавського кінематографу.**

Сорокарічний Андреас за загадкових обставин потрапляє до дивного міста – справжньої ідилії з охайними вулицями та щасливими мешканцями. Він влаштовується на роботу в офіс великої компанії, де на нього чекають доброзичливі колеги й бездоганні умови праці. Андреас навіть одружується та намагається налагодити сімейне життя. Але йому не по собі. Щось не так. Люди навколо позбавлені емоцій і живуть, наче роботи, за встановленим порядком. Та чи можна назвати це життям? Незабаром герой розуміє, що з цього місця потрібно вибиратися будь-якими способами.

–––

Один із тих фільмів, під час перегляду яких відчуваєш легкий дискомфорт. Ця артхаусна стрічка рясніє незвичайними сценами, сенс яких не завжди зрозумілий (принаймні мені). Чого вартий хоча б початок фільму з чоловіком і жінкою, які дивно цілуються в метро. Цей епізод не випадково повторюється й пізніше, у середині стрічки.

Інтерпретувати сюжет тут складно. Мені близька версія, за якою герой опинився в певному різновиді посмертя. На користь такого трактування свідчать численні символи, що з'являються протягом фільму. Та й самі містяни нагадують лише бліді копії звичайних людей. Вони ніби за інерцією «доживають» своє існування. Їхні емоції притлумлені, а захоплення чимось одним – чи то грою в бадмінтон, чи то облаштуванням інтер'єру – нагадує примітивний автоматизм. Покірність персонажів, особливо жінок, схожа на ту, яку ми іноді можемо відчувати уві сні. А сон, своєю чергою, нерідко асоціюється з потойбічною реальністю. Можливо, саме тому Андреас так наполегливо шукає вихід: він інтуїтивно відчуває, що з місцем, куди він потрапив, щось фундаментально не так.

Водночас, на мій погляд, цю тему розкрито недостатньо повно. У фільмі є цікаві ідеї, він по-своєму філософський і незвичайний, але загалом виглядає дещо незграбним. Хотілося б глибшого розвитку задуму й більшого розкриття думок головного героя про те, що відбувається навколо. Можливо, я просто не все зрозумів у режисерському задумі (скоріше за все, так і є), але стрічці, як на мене, бракує виразності.

**** Проте роботу я оцінюю скоріше позитивно. Гарна акторська гра Аурваага. Багато яскравих та незвичайних сюрреалістичних сцен. Одним словом, рекомендую всім, хто шукає нестандартне й дивне на просторах інтернету.**

**моя оцінка** 

———

IMDb 7.2 | RT 74%
[дивитись на youtube](https://www.youtube.com/watch?v=2p-Na7-ksRc)

**реж: **Єнс Ліен
**актори: **Тронд Фауса Аурвааг, Петронеллі Баркер, Пер Шоннінґ, Бірґітте Ларсен та інші

 | 1:35 год | [#драма](?q=%23%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0) [#комедія](?q=%23%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F) [#фантастика](?q=%23%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)

**Каннський фестиваль** – приз асоціації незалежного кіно (ACID)

 Спочатку сценарист Пер Шрайнер написав цю історію як радіовиставу (радіоп'єсу) для норвезького радіо у 2003 році, і лише згодом сюжет переріс у повноцінний кіносценарій.

———
[#відгук](?q=%23%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%83%D0%BA) | [Підписатись на канал](https://t.me/+ElTzzMmi641jMDky)