3

Я дівчина з сумних поем,

Яка блукає чужим містом безупинно.

Я все до моря прокладаю шлях —

Та він усе тікає, як не дивно.



Дім кожен день я бачу,

Шкода, що тільки уві сні.

І серце розриває на частини

Від невдалих спроб себе знайти.



Хто я сьогодні, а ким завтра буду?

Питання в голові — та відповідь німа.

Я ніби все тону невпинно,

І спасіння й вороття нема.



Та кожен день я відкриваю очі,

Даю собі можливість ще пожить.

Допоки під шкірою тече надія,

Є сенс…іти.

Юлія Турська

[#тризуб_посейдона](?q=%23%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%B1_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B0)