Грішна!
За гроші гірша, продажніша.
Чи то моя ніша важливіша за вашу?
Хочу пестощів твоїм пестиком,
Твоїм ім'ям.
Все найприємніше тобою називаю, мій драконе.
Тану і течу, танком твого танку витечу на поверхню ліжечка, коли твій зверхньо-лагідний погляд співчутливо придивляється, втримуючи рухами мою нижню половину.
Вгору, вниз
Вгору, вниз
Бриз, бризьк
З к з к з к –
Змагалися пружини матрацу
Спіралями часу.
Піддавались і відпускали, виштовхуючи скрежетом імена нічних відвідувачів, подорожніх, хворих, щасливих чи запрограмованих.
Поезія – для сумних, а для сильних однокімнатка на вітряних горах,
А для сонних хмизом дощу сипле село старого двору.
Жити, вмерти
Жити, вмерти
З власними мріями секс,
Приємний спогад ніжний, як зелено-рожевий захід, гострий, як твій перший вхід у мене.
Чому, як метелик впійманий крихкий, боюся здатися і сказати відверто – люблю двох!
А потім розреготатися.
Кожному з них в спину
Милу
Ніжну
Сильну, в яку втирала секрет своїх долонь.
Родимі, родимки…
Нехай ідуть, а я лишусь в собі і спогадах.

[@ankolesan](https://t.me/ankolesan)

[#анґа_зелена](?q=%23%D0%B0%D0%BD%D2%91%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0)