ʼізоляція близькостіʼ

я помічав, як ти поступово зменшуєшся
до граничних розмірів пристосування.
початково — щоби поміститися в мою інакшу реальність,
згодом — дзеленчати
«доброго ранку»
чи вчасно? настроєво? успішно?

у світі чемпіонок з виживання,
винахідниць нових досягнень
чи ненагороджених міс краси
я віддав би тобі першість,
але
мила,
що буде, якщо не напишеш першою?

/

у кишенях пальто
уламки метеоритів,
а ще відполірований
звичкою періодичного шмагання ремінь
припадають
липким пилом неприйняття відсутності —
все, що залишають по собі
ті, хто виходять за межі
острова для двох.

врешті, шмат суші нашого спільного усамітнення
стає шафою,
ключі до якої — без дублікатів.

[@nlitvinovapoetry](https://t.me/nlitvinovapoetry)

[#літвінова](?q=%23%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0)