Легкозаймисті

нам з тобою
спекотно від гніву
безсилля
обпалює обличчя

ми з тобою
розтеклися сороміцькою смолою
змішались у нафтовий бітум
наш фатум —
стати асфальтом
вірогідно, ним ми і станемо


як лімфа лісистих долин
розлитись у флакони парфумів 
розтанути лаком на нігтях 
засяяти на грудях
міста
бурштином
запахнути ладаном

але ми
народжені з нафти 
посталі із планктону
хіба що 
затопимо баки
дизельним паливом

підіймемо літаки

нагодуємо самозакоханих 
титанів ТЕЦ і ТЕС

можливо ми 
смола
епоксидна
клей для обтічників
ракети
не тої, якою єбашать,
тої, що досліджує антуражі
космосу

як не як
я з дитинства мрію про космічні враження
ти ж з дитинства мрієш їсти з тюбиків
так само вичавлюєш з себе спроби 

перетікати утікаючи
з рідкого у напівтверде
з ніякого в дорогоцінне

застигнути 
голівкою вразливого сірника
будувати і зводити
сірникові будиночки


зустрічаємо світанок
«Станом на зараз можливі опади у вигляді підстав і відставок» — прогноз погоди

ми спотикаємося
об чергове ставлення

бо два сірники
в сірниковій коробці
закриті в стінах картону
не підпалять усе місто
не розворушать легкозаймисте

замінили запальничкою

і ми з тобою 
залишимось асфальтом 
на нас стоїть хтось інший
змінить форму 
підійме літаки
засяє бурштином
а ми
розпалимось спекотним сонцем
розплатимося прохолодою

[@myyyywww](https://t.me/myyyywww)

[#віршіPhoenix](?q=%23%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88%D1%96Phoenix) 
[#Цюрих](?q=%23%D0%A6%D1%8E%D1%80%D0%B8%D1%85)