Людині потрібен хтось, із ким можна ділитися божевіллям.
Хтось, із ким легко обмінюватись випадковостями і розвагами.
І тому на час їхніх коротких зустрічей у світі припиняються війни
І навіть птахи літають мляво й безшумно — щоб раптом їм не завадити.

І тому нічні вулиці розрізаються їхніми поглядами, неначе блискавками.
І їхня мова зрозуміла краще тваринам, аніж людям.
Людині потрібен хтось, із ким можна стояти настільки близько,
щоб відчувати себе
у його грудях.

Історія пишеться вічністю, але закарбовується годинами,
коли слова видаються зайвими, недосконалими і бездушними.
Крутиться Всесвіт, як невивчений простір, переплітаються їхні судини.
Важкий березневий сніг падає безладно і незворушно.

[@tania_vlasova_virshi](https://t.me/tania_vlasova_virshi)

[#Таняпише](?q=%23%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D1%8F%D0%BF%D0%B8%D1%88%D0%B5)
[#архів](?q=%23%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2)