Людино моєї хвилі
Катастрофічної легкості
Не вір порогам без стелі
Нам на березі схаменутись
Людино 
Де б ми не виплили згодом
Дякую за присутність

Сподіваюсь
Ніякий на сіль і на спогад
Не будеш ходити 
Десь там
Твердо знатимеш 
Що і як
Людино моєї хвилі
Людино не мого берега
І нехай 
Як пізнаєш себе в цих рядках
То станеться тільки лірика 

Де я 
Виснажена на бруківку 
За тобою не йшла
Де хвилі випестили навспак мене
І не торкались ніколи не хтіли
Де хтось сказав 
У цьому байдужому морі
Сам спробуй не збайдужій 
Де не пам'ятаю хто вона
А тебе не забуду повік

Не пам'ятаю хто вона
Є рід немає спорідненості
Не пам'ятаю хто вона
Є тіло немає тілесності 
Хто вона проти рис твоїх
Хвиль твого лиця 
Просто якась причинна
Усе вештається без кінця.

--
Дякую за те, що бачите цей вірш. А тепер я прошу побачили цей збір і закинути на мавік, хто шо здатен. 
Як велику вдячність за день життя тим, хто нас захищає, як маленьку прихильність до мого віршомазання.

[@fialkashostam](https://t.me/fialkashostam)