_Людська конструкція з нас.

Тепле поколювання від моїх рук по твоїх литках...

— Ти імітуєш? 
— ...що?

Дофамінова ікра на язиці після штучної, із супермаркету, здається справжньою.

Імітація життя почалася з виварювання бульйону з кістяних звичок, витягнутих із горла. Обгорнуте існування желатиновологими сторінками Конституції, книжок з етикету та кількома розділами з психології здавалося залізобетонним, поки палюча реальність не починала злизувати шершавим язиком останні ілюзії.

«Пропозиція ексклюзивна: фрактально-турбулентний квест 
із присмаком ендорфіну, 
катарсичними апгрейдами, 
лімітованим хронометражем 
та  кармічним драйвом. 
Братимете?»
Ще до народження я став жертвою маркетингу і взяв. 
Як і ту ікру в супермаркеті.

З чим їсти  життя — виробник написав нерозбірливо на звороті долі.
Сьогодні зап'ю тобою. 
І шкіра від губ покривається сиротами.

Кажеш:
— Ти імітуєш? 

— імітую що?

Що не імітую я ще,
здається, 
не знаю.

_[@Herbarium_xander](https://t.me/Herbarium_xander)_

_[#маркітнийгербарій](?q=%23%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9)