місто стишене моститься на крилі, 
несе у собі слова:
дай пережити цю ніч мені та
моїм далеким не дай і дня без цієї нестерпно солодкої гравітації 

наше стишене серце настільки ж велике, наскільки й чудовне

наше стишене серце б'ється настільки граційно рівно 
під небом, керованим авіабомбами, 
що створюваних вібрацій
точно стане з лишком 
ще на один вечір

а ти вже оформив підписку 
на незламність?
будьте ласкаві, мені без решти —
на весь кеш, на всі вірші, 
що кружляють тут поряд з рукою смерті,
стиснені у обіймах, та вислизають
у повний ахуй, в липкий делірій,
в мою слабку голову,

де без ладу, без виходу, без турбот 
відбувається
найцікавіше

Мар'я Терція