Пальці повітряні,
порожні,
безсилі
наповнюються струмом до кінчиків нігтьових фаланг,
зігріваючись лише у твоїх долонях,
немов у печерах старезних драконів,
що видихають полум'я аби літо настало,
і крилами створюють вітер,
щоб хмари у подорожах збирали воду,
перетворювали її на грози,
а трава шелестіла
і гомоном трав'яних таємниць приховувала сліди 
від твоїх долонь
і маршрутів твоїх 
створінь 

бо доки дракони літають,
доки зливи огортають озоном легені,
і вогонь зігріває,
але не палить –
я лишатимусь поряд

[t.me/in_gal_night](http://t.me/in_gal_night)