переписую текст усоте

Паліндром на фоні бурмоче
запитує, хто ти
і хто цей парубок в черзі за налбуфіном
який тремтить і находжує кола, впирається в стіни
кпинить з твого волосся
і досі не каже імені
й не пригадує власний номер.

крутить пальцем в повітрі

три-чотири-сім.

сім.

Сімферополь, каже, пам'ятаю був спраглим до сонця, солі й новин

а Київ шалів надвечір 
коли на Майдані збиралися ліхтарі
і в спокійні часи ще діти,
з пивом
і поштучними сигаретами

сперте повітря пилом залишалося на альвеолах
і тепер залишається на долонях.

парубок вкотре повторює 
номер
щоразу інший 
і пригадує шлях додому в дванадцять
не пригадуючи нічого, крім нуль дев'яносто вісім

і натще
заковтує ліки
з інструкцією "до їжі не пити" 
бо власне яка різниця

якщо пам'ять 
існує мить
перед тим
як зникнути

[@in_gal_night](https://t.me/in_gal_night)

[#софія_волкодав](?q=%23%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2)